Сокирянський район

Сокирянщина - чарівний куточок Буковини - приваблює перш за все чудовими краєвидами, дністрянськими крутосхилами, зеленими лісовими масивами, буйним весняним цвітінням і щедрістю осінніх садів.

Сокирянський район розташований у східній частині Чернівецької області. На заході він межує з Кельменецьким районом, на півночі - з Хмельницькою, на сході - з Вінницькою областями України, а на півдні - з республікою Молдова. Площа району - 668 кв. км. До районного центру Сокиряни, що розкинулись за 150 км від Чернівців, а також до міста гідробудівців Новодністровська, можна потрапити залізничними і асфальтованими дорогами. Через Сокирянську залізничну станцію проходять потяги з Москви, Києва, Кишинова, Одеси, Івано-Франківська, Чернівців. Автобусні маршрути теж пролягли до багатьох населених пунктів і до столиці України - Києва. Літньої пори до послуг мандрівників - катери, що курсують по Дністровському водосховищу.

Екскурсію до придністровських сіл, а також до п'яти баз спортивно-любительського рибальства можна здійснити автобусами, пливти човном вниз за течією Дністра, милуючись живописними краєвидами, або ж з рюкзаком за спиною, мандруючи берегом річки.

Перше село, що розташоване на правому березі Дністра за 40 км на північний захід від райцентру - Кормань. Вперше воно згадується у документах XVIII ст. Проте новим днем народження села нинішні його жителі вважають 1980-й рік, коли почалося масове переселення зі старого села, що потрапило у зону затоплення Дністровської ГЕС, у сучасні ошатні світлиці, побудовані на рівному узвишші в оточенні лісу. Нині це одне з найчарівніших сіл Буковини.
А внизу новозбудованого Корманя розкинулась риболовна база з водоймищем, площею в декілька кілометрів, багата на різні види риб: сома, судака, коропа, карася, плотиці, ляща, окуня та інших. Тут, як і на інших водоймах Кулішівки, Непоротова, Ломачинців, Новодністровська, можна не лише порибалити, але і гарно відпочити, переночувати у пристосованих будиночках або встановити палатку на околиці віковічного лісу, де щедро ростуть не лише гриби, а й малина, суниці, черешні та горіхи, і де можна вгамувати спрагу цілющою водою.

До речі, лісові угіддя Сокирянщини займають майже 14 тисяч гектарів. А всього угідь для ведення мисливського господарства є 50 тисяч гектарів. Тут водяться десятки видів мисливських тварин: дикий кабан, лисиця, заєць, козуля, олень та інші.

Неподалік від Корманя, над яром, що тягнеться до Дністра, видніється село Кулішівка, а поруч -Вітрянка. На території цих сіл виявлені рештки поселень трипільської та чернявської культур, городищ і селищ часів Київської Русі.

У Кулішівці ви можете ознайомитись з диво-садом природолюба-ботаніка Івана Івановича Біляніна. На своїй присадибній ділянці він виростив сотні різних плодових та декоративних дерев, десятки сортів чарівних квітів.

Неподалік Непоротова, на хуторі Галиця, ви можете відвідати Свято-Миколаївський печерний монастир, відновлену монахами зруйновану церкву та келії.

Якщо ж потрапите до Селища, то обов 'язково завітайте до історико-краєзнавчого музею, який створено у місцевому будинку культури з ініціативи вчительки-ветерана Надії Григорівни Бойко. Його експонати розкажуть вам багато цікавого про виявлені на околицях села поселення ІІ-ІУ століть до нашої ери, історію й культуру краю.

Не менш цікавими будуть відвідини міста гідробудівців Новодністровська, Дністровської ГЕС, гідроакумулюючої станції та її штучного високогірного озера.

Правий берег Дністра глибоко врізався поміж скелями яру Каютин, що тягнеться аж до села Ломачинці. У цьому яру впродовж двох століть працювали водяні млини, які забезпечували мливом селян навколишніх сіл. Нині один із каютинських млинів, як свідок сивої давнини, знаходиться у музеї побуту і архітектури у Києві.

Волошкове - останнє в районі село на правобережжі Дністра. Поблизу нього теж виявлено п'ять пізньопалеолітичних стоянок, поселень трипільської та черняхівської культур.

З Волошкового за 10-20 хвилин можна дістатися будь-яким транспортом до Сокирян. А по дорозі до райцентру, за 2 км ліворуч від траси, розташована вузлова залізнична станція Республіки Молдова - Окниця. При нагоді можна скористатися і нею, щоб тим чи іншим потягом потрапити у будь-який регіон України чи Молдови.

джерело

Вижницький район

Вижницький район розташований на заході Чернівецької області, в передгір'ї Карпат. Площа району — 903,4 кв. км, що становить 11,2% площі території Чернівецької області. Чисельність населення складає 58,9 тис. чоловік, або 6,2% населення області. Більша частина населення (67,8%) проживає в сільській місцевості. Тут живуть представники багатьох національностей. Основним туристично-рекреаційним потенціалом району є:

    * Національний природний парк "Вижницький";
    * пам'ятки природи, що розташовані в зоні одноденної прогулянки: печера Довбуша, скелі Протятого каміння та Соколине око, численні водоспади на р. Виженка, джерела природних мінеральних вод.

Одним із важливих програмних завдань і напрямків діяльності НПП "Вижницький" є туристично-рекреаційна діяльність, що базується на власних природних ресурсах, матеріально-технічній базі та можливостях туристично-оздоровчих та сервісних установ, які сусідять між собою і користуються туристично-рекреаційними ресурсами на оточуючій території НПП "Вижницький". Туристично-рекреаційна діяльність проводиться в двох напрямках:
# надання туристично-рекреаційних ресурсів НПП "Вижницький" для здійснення туристично-рекреаційної діяльності іншими суб'єктами туристичної діяльності;
# надання туристично-рекреаційних послуг власними силами. Розвиваються такі основні види туристично-рекреаційної діяльності:
# оздоровчо-лікувальний туризм;
# спортивний туризм;
Для розвитку даних видів туризму обладнуються належні інфраструктури елементи (марковані траси, бівуаки, туалети, притулки) та використовуються інші суб'єкти туризму та рекреації (турбаза "Черемош" на 500 місць, турпритулок "Німчич" на 50 місць, будинок відпочинку "Зелені пагорби" на 360 місць, оздоровчі табори та т.і.)

Вижниччина знана художніми народними промислами (вишивання, виготовлення килимів, обробка деревини, писанкарство). До подальшого розвитку цих промислів спонукає і існуючий в районі Вижницький коледж прикладного мистецтва — Буковинський осередок спілки майстрів народної творчості. На території району можна знайти також кілька цінних археологічних, архітектурних та культурних об'єктів.

Найбільшим місцевим центром зосередження пам'яток історії та культури вважається місто Вижниця, яка є, по суті, воротами у НПП "Вижницький". Місто вперше згадується у молдавському літописі за 1501 рік. Розташована біля підніжжя Карпат, Вижниця здавна розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. По Черемошу і Пруту будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти через Бояни — на Бесарабію і Поділля.

З Вижницею пов'язані імена видатних діячів української культури: Юрія Федьковича, Корнелія Устиновича, Лесі Українки, Івана Франка, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Гната Хоткевича.

Районний центр відомий своїм самодіяльним вокально-інструментальним ансамблем "Смерічка" та фольклорним танцювальним ансамблем "Смеречина". Тут отримали путівку у творче життя народні артисти України Назарій Яремчук, Василь Зінкевич. З кращими творами прикладного мистецтва, а також зі славною історією краю можна ознайомитись у Вижницькому народному музеї.

джерело